-
21 проводить
I. см. Провожать.II. Проводить, провести или провесть -1) кого куда, к кому, через что - проводити, провести кого до кого, від кого (напр. від собак), (перевесть) переводити, перевести, перепроваджувати, перепровадити кого через що, чим; (дело) проводити, провести, переводити, перевести (справу де, через що); (судно) вести, перевести, проводити, провести, перепроваджувати, перепровадити (судно). [Провів його через хату. Провів повстанців ярами в село. Перепровадив їх через кордон, через гори. Провести (перевести) справу в комісії, через комісію. Я веду цього дуба через пороги (Катериносл.). Лоцман, що проводить байдаки (Грінч.)]. Пленных -вели в лагерь - полонених спровадили до табору. -дите меня к секретарю - проведіть (заведіть) мене до секретаря;2) что - (черту) проводити, провести (рису), (дорогу) прокладати, прокласти дорогу (колію) (см. Прокладывать); (воду, электричество и т. п.) проводити, провести (воду, електрику і т. п.); (тепло, звук) проводити, провести, перепускати, перепустити (тепло, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), проводити, провести, переводити, перевести що (вибори, заходи); (осуществлять) переводити, перевести що. [Перевести в окрузі вибори до сільрад. Радянська влада перевела повне соціяльне забезпечення всіх трудящих (Азб. Ком.)]. -дить, -сти в жизнь что-л. - проводити, провести в життя, заводити, завести в життя, (осуществлять) переводити, перевести що в життя, справдити що. -дить роль - проводити, провести ролю чию, кого. -вести собрание, заседание, урок - провести, засідання, збори, лекцію. -дить мысль, идеи - проводити думку, ідеї. -вести телефон, телеграф - провести телефон, телеграф. -дить границу - класти, покласти, проводити, провести межу, (политич.) кордон. -водить, -вести межу вокруг чего - обмежовувати и обмежувати, обмежувати и обмежити що. -вести канал - проводити, провести канал;3) (дотрагиваться) проводити, провести, (поводить) поводити, повести чим по чому, (с целью убедиться в чём-л.) глядіти, поглядіти, (гал.) смотрити, посмотрити чим (напр. рукою, долонею) по чому. [Вона провела рукою по чолі (Л. Укр.). Рукою поводить по лобові (Квітка). Посмотрив долонею по голих грудях (Стеф.)];4) (время) бавити, пробавити (час), бавитися, пробавитися, проводити, провести (час); (прожить, пробыть) перебувати, перебути, пробувати, пробути (час). [Неспокійну ніч перебуло містечко перед святом (Коцюб.). Неминуче треба перебути літо де на селі (Кониськ.). Скільки часу ви перебули в дорозі?]. Как -дите время? - як проводите, бавите час? як минає вам час? Вечер -ли мы весело - вечір перебули ми весело. В гостях -ли время приятно - в гостях час звели гарно. Где вы -ли праздники? - де ви перебули свята? Я -вёл день в библиотеке - я перебув день у бібліотеці (книгозбірні). Больной -вёл ночь покойно - хворий перебув ніч добре, ніч хворому добре минула. -дить время в чём - проводити, провести час у чому, уживати, ужити час на що. -дить время в трудах - проводити час за працею. -дить время в пьянстве, в кабаке - переводити час на пиятику, висиджувати, (образно) днювати й ночувати в шинку (в корчмі). Он -дит все дни на улице, на реке - він увесьденечки на вулиці, на річці (перебуває). -дить, -сти время непродуктивно - марнувати, змарнувати час, переводити, перевести час марно. -вести лето, зиму - перебути літо, зиму, перелітувати, перезимувати де. -дить праздник - святкувати, відсвяткувати, пересвяткувати, (святки, сопряжённые с ритуалом) спроваджувати, опрова[о]дити свято. [Опровадили свято як годиться]. -дить время с кем - проводити час з ким; бавитися з ким. -дить время в балах - балювати; в праздности - святкувати, гуляти, згуляти, ледарювати; сидні справляти, вилежуватися, (насм.) бімбувати. [І часиночки не згуляє; усе в роботі (М. Грінч.). Вони святкувати люблять, а робота сама ніяк не хоче робитися. Бімбує, як жид у шабаш (Київщ.)];5) кого - (обманывать) підводити, підвести (подвести), зводити, звести, о(б)дурювати, о(б)дурити, ошукувати, ошукати, (хитростью) схитрити, охитрувати кого; см. Обманывать; (водить, длить время) водити, воловодити кого. [Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів (Рудч.). Він старий як світ, його не зведеш (Коцюб.). Та мене то не схитрити: знаю, чого хоче (Рудан.). О, що-ж робити, щоб і смерть саму перемогти, і долю одурити (Самійл.)]. Суд -дил его с год, да ничего не сделал - суд водив (воловодив) його з рік, та нічого не зробив. Этого не -дёшь - цього не зведеш, не о(б)дуриш, не піддуриш и т. д. В другой раз меня не -дут - удруге мене не ошукають, не обдурять, не підманять. Проведённый -1) проведений, переведений, перепроваджений через що, до кого;2) проведений, прокладений; переведений;3) (о времени) проведений, перебутий, пробутий, ужитий на що, (непродуктивно) змарнований, (в праздности) згуляний; (о празднике, торжестве) відсвяткований, пересвяткований, опроваджений. [Дев'ять місяців, пробутих у тюрмі, були для мене тортурою (Франко)];4) (обманутый) підведений, зведений, обдурений, піддурений, ошуканий, охитрований.* * *I несов.; сов. - пров`ести1) прово́дити, провести́; (через что-л.) перево́дити, перевести́; (доставлять, препровождать) перепрова́джувати, перепрова́дити, припрова́джувати, припрова́дити; (несов.: осуществлять, делать) прова́дити2) ( время) прово́дити, провести́, перебува́ти, перебу́ти3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти; підду́рювати, піддури́ти и попідду́рюватиII см. провожать -
22 touch
1. n1) дотик; торкання; доторкання, дотиканняto know smth. by touch — розпізнати щось на дотик
2) зв'язок, спілкування, контактto get in (into) touch with smb. — зв'язатися з кимсь
3) штрих; характерна риса4) художня манера, художній стиль (прийом)5) розм. особливий фасон; особлива манера (мода)6) муз. удар7) муз. туше8) присмак; відтінок, наліт9) легкий приступ (удар)10) квач (дитяча гра)11) моральний вплив; навіювання12) розм. сума13) гроші, одержані по-шахрайському; позичені грошіto come for a touch — прийти, щоб поживитися
14) проба на якість (золота тощо)15) мітка, проба, клеймо, тавро (на золоті тощо)16) пробний камінь17) мед. обмацування18) намагнічування (дотиком предмета до магніту)19) спорт. площа за боковими лініями футбольного поля20) статевий контактrum touch — а) дивна людина; б) дивна справа
2. v1) торкатися, доторкатися; чіпатиto touch a person on the arm (on the shoulder) — привернути чиюсь увагу, торкнувшись руки (плеча)
2) доторкатися (до їжі, вина тощо); їсти, пити3) відчувати на дотик, сприймати дотиком4) стикатися, прилягати, межувати5) досягати, діставати6) зрівнятися (з чимсь)7) впливати фізично9) завдавати шкоди; злегка псувати10) діяти (впливати) на психікуhe is slightly touched — він несповна розуму; у нього не всі дома
11) зворушувати, хвилювати12) сердити, роздратовувати; зачіпати за живеto touch smb. on the raw — уразити когось до глибини душі
13) злегка забарвлювати; надавати відтінку15) натякати, згадувати16) мед. обмацувати17) мат. бути дотичною19) ставити пробу (тавро, мітку); таврувати, мітити20) заштриховувати; лініювати21) змінювати, підправляти; перефарбовувати23) давати сигнал (дзвінком тощо)26) амер. красти (з кишені)27) намагнічувати (дотиком до магніту)touch down — приземлитися, торкнутися землі
touch off — а) викликати (суперечку); б) вистрелити (з гармати); в) дати відбій (по телефону)
touch on — а) торкатися, зачіпати (питання тощо); б) межувати (з чимсь); в) стосуватися (чогось)
to touch bottom — а) дійти до гранично низького рівня (про ціни); б) перен. опуститися; в) дійти до суті; в) ав., розм. розбитися
to touch the spot — а) влучити в ціль; б) відповідати своєму призначенню
* * *I n1) дотик; торканняat a touch — при ( першому) дотику
a
- of /with/ a stick — дотик паличкоюmomentary touch (of the shoulders to the mat) — короткочасне зіткнення лопаток з килимом ( спортивна боротьб)
2) дотикsoft [rough, hard, slimy]to the touch — м'який [шорсткий, твердий, слизький]на дотик
he has a delicate sense of touch — у нього дуже чутлива шкіра, у нього дуже розвинений дотик; чутливість; чуйність, такт
she has a wonderful touch with children — вона дивно тактовна з дітьми; тактильне почуття
3) зіткнення, спілкування; зв'язок, контактin touch with smb — у контакті з ким-н.
I'll be in touch — я далеко не виїду, я дам про себе знати
to get in /into/ touch with smb — зв'язатися з ким-н.
to keep in touch with smb — підтримувати зв'язок /контакт/ з ким-н.
to put smb in touch with smb — познайомити /зв'язати/ кого-н. з ким-н.
to be out of touch /to lose touch/ with smb — втратити зв'язок /не спілкуватися/ з ким-н.
to lose. touch with the older generation — втрачати контакти із старшим поколінням
have you lost touch with your friends back home — є ви втратили зв'язок з друзями на батьківщиніє; знання, розуміння, контроль
to be in touch with the situation — бути в курсі справ; знати, як йдуть справи
to keep smb in touch with smth — тримати кого-н. в курсі справ
to be out of touch with smth — бути не в курсі справ; припинити стежити за чим-н.
to be out of touch with modern methods — не знати сучасних методів, не володіти /не вміти користуватися/ сучасними методами
4) штрих; риска; детальvivid [poetic] touches in the story — живі [поетичні]деталі в розповіді
to put /to give/ the finishing /the final/ touches to smth, to add the fmal touch to smth — додавати останні штрихи до чого-н., обробляти що-н.; закінчувати /завершувати/ що-н.; характерна межа
a man with a touch of good breeding — добре вихована людина, людина з прекрасними манерами; ( художня) манера, стиль; прийом; вправність
a tennis player who has lost his touch — тенісист, що втратив свій стиль
this room needs a woman's touch — цій кімнаті не вистачає жіночої руки; у цій кімнаті не відчувається присутність жінки; особливий фасон або манера
the latest touch — останній крик моди; мyз. туше; ефект туше або удару
5) чуточка; домішка; відтінок, налітa touch of perfume — слабкий запах /аромат/ духів
a touch of irony [of bitterness, of mockery] — відтінок іронії [гіркота, насмішки]
an acid touch in smb 's voice — кисла нотка в голосі
there was a touch of frost in the air — відчувався легкий морозець, злегка морозило
ask me no more, for at a touch I yield — не просіть мене більше, ще слово -, я поступлюся; легкий напад ( хвороби); невеликий удар
a touch of rheumatism [of gout] — слабкий /невеликий/ напад ревматизму [подагра]
touch of fever — невеликий жар, температурка
6) сумаthe dinner was a guinea touch — обід обійшовся в гінею; cл. гроші, отримані у позику або ті, що випросили; гроші, отримані шахрайським шляхом
to make a touch, to put the touch (on smb) — позичити гроші (у кого-н.); виканючити /вициганити/ гроші (у кого-н.); cл. шахрайство, обман, обдурювання
its a touch — мене надули, мене обдурили
7) якісна проба (золото, срібло); влучна, клеймо, проба (на золоті, сріблі, ін. металах); проба на ступінь густини сиропу ( у цукроварінні); icт. пробний камінь8) мeд. обмацування; пальпація10) cпopт. площа, лежача за бічними лініями футбольного поляto kick the ball into touch — вибити м'яч за бічну лінію; бічна лінія
easy /soft/ touch — людина, що легко позичає гроші у борг
he's an easy /soft/ touch — у нього легко зайняти гроші: його легко надути; слабке місце, слабка ланка
he thinks you're a soft touch in the family — він думає, що ти в наший сім'ї - слабке місце
common touch, touch of elbows — відчуття ліктя
a near touch — небезпечне /ризиковане/ положення; небезпека, яку ледве вдалося уникнути
rum touch — дивна /ексцентрична/ людина; дивна справа
II advin /within/ touch — близько, під рукою; доступно, досяжно
небагато, трішкиIII vto aim a touch too low — прицілитися трохи нижче, ніж потрібно
1) торкатися, чіпатиto touch the ball — cпopт. зачепити м'яч, торкнутися м'яча
to touch a thing with the hand [with a stick] — чіпати річ рукою [палицею]
to touch the horse with the spur, to touch one's spurs to the horse — злегка пришпорити коня
to touch a person on the arm [on the shoulder] — привернути чиюсь увага, торкнувшись руки [плеча]
he touched his lute /the strings of his lute/ delicately — він ніжно торкнувся струн лютні; торкатися, стикатися
our palms touched — наші долоні торкнулися одна одну; бути якимсь на дотик
2) (зазапер. або пит.) чіпати (пальцями, руками) visitors are requested not to touch the exhibits відвідувачів просять не чіпати руками експонатиnothing must be touched until the police have come — не можна нічого чіпати до приходу поліції; торкатися (до їжі, вин; їсти, пити)
he never touches a drop — він не п'є ні краплі; чіпати, ударити
he swears he never touched the child — він присягається, що ніколи не чіпав дитини; займатися (чим-н.), робити (що-н.); брати в руки; торкатися
he had never touched a card before then — до цього він взагалі не брав в руки карт; торкатися, мати статеві відношення
I doubt if he had ever touched a woman before his marriage — сумніваюся, що він мав справу з жінками до одруження
3) стикатися, примикати, граничити4) досягати; діставатиto touch bottom — торкнутися дна [див. є]; досягати, доходити до, дорівнювати
the thermometer touched 30° yesterday — вчора термометр піднявся до 30°; he touches 6 feet він шість футів зросту
5) дорівнювати, йти в порівняння зthere is nothing to touch sea air for bracing you up — немає нічого кориснішого за морське повітря для зміцнення здоров'я
6) мати відношення (до чого-н.); the question touches you nearly питання близько стосується васthe new law doesn't touch the case at all — новий закон ніяк не розповсюджується на цей випадок; цей випадок абсолютно не підходить під новий закон
7) впливати, робити впливhis war experiences seem not to have touched him at all — військові переживання не залишили ніякого сліду в його душі
alert to everything that touched his personal honour — чутливий до всього, що зачіпало його честь
Ex:this horse is slightly touched in the wind — у цього коня дихання трохи не в порядку /не все гаразд з диханням/; діяти на психікуhe is slightly touched — він трохи не в собі, у нього не всі вдомаthe fright has touched his wits — він збожеволів від переляку; легко ранити, зачепитиthis metal is so hard that a file cannot touch it — метал настільки твердий, що напилок не його бере
8)
p. p.
завдавати шкоди, збиток; злегка псувати9) чіпати, хвилюватиhis repentance touched me to the heart — його розкаяння зворушило мене до глибини душі; зачіпати за живе; сердити, дратувати
his vanity was touched no less than his sense of duty — його пихатість була зачеплена не менше, ніж його почуття боргу
to touch smb to the quick, to touch smb home, to touch smb on a raw /on a sore, on a tender/ place, to touch smb on the raw — зачепити кого-н. за живе, зачепити чиєсь хворе місце; уразити кого-н. до глибини душі
10) p. p. злегка офарблювати; додавати відтінокclouds touched with pink — рожеві хмари; підмішувати, домішувати
admiration touched with envy — захоплення, до якого домішується заздрість, захоплення з відтінком заздрості
11) ставити пробу, клеймо, мітку ( на металі)12) згадувати, натякати13) мeд. обмацувати, пальпувати14) мaт. торкатися, бути дотичною15) cпopт. завдавати удару ( фехтування)16) icт. намагнічувати ( дотик до магніт ІІ А)17) зачіпати (тему, питання)18) наносити (лінії, штрихи); змінювати, підправляти, перефарбовувати (штрихами, мазаннями)19) давати сигнал (дзвінком, сурмою)20) отримувати (платню, стипендію)21) бути наступним за чим-н. ( про масті карт)22) мop. плисти круто до вітру ( про парусники)23) to touch at a port заходити в порт (про судн; what ports did your boat touch at on your trip є у які порти заходив ваш пароплав під час подорожіє)24) to touch smb for smth випрошувати, канючити, займати, виманювати що-н. у кого-н.; he touched John for a dollar він примусив Джона розщедритися на долар; he touched me for a large sum of money він зайняв /виканючив/ у мене велику суму грошей; aмep. красти, красти, виймати з кишені що-н. у кого-н.; to touch smb for his watch вийняти у кого-н. ( з кишені)25) to touch (up) on smth these questions я вже говорив про це; впливати, робити вплив на щосьthe revolution touched on almost all aspects of human activity — революція торкнулася майже всіх аспектів людської діяльності; мати відношення до чого-н.; підходити близько, граничити з чим-н.
his actions touch on treason — його дії граничать із зрадою, його дії - майже зрада; доходити до, досягати ( про температуру)
26) to touch one's hat to smb торкнутися капелюха, підняти капелюх на знак вітання27) to touch smth to smth підносити що-н. до чого-н.to touch and go — торкнутися дна; = виграти один шанс з тисячі; ледве вдатися
to touch bottom — дійти до гранично низького рівня ( про ціни); опуститися
our hopes touched bottom — надія в нас ледве жевріла; дістатися до суті справи; aв.; жapг. розбитися; [див. I 4]
to touch the spot — попасти в ціль, відповідати своєму призначенню
a glass of iced beer touches the spot on a hot day — стакан холодного пива - незамінна річ в спекотний день; зрозуміти суть справи; знайти корінь зла
to touch wood — намагатися вмилостивити долю, стукати по дереву, щоб не накликати біду
touch woodl — не наврочте!; постукайте по дереву!
I would not touch him with a barge-pole /with a pair of tongs, амер. with a ten foot pole/ — він мені осоружний /огидливий/
to touch the wind — мop. заполіскувати ( про вітрил)
-
23 trick
1. n1) хитрість, обман, обдурювання2) омана, оптична ілюзія3) жарт; вихватка, вибрик, витівка4) фокус, трюк5) уміння, вправність; (професіональна) спритність; вдалий прийомI don't know the trick of it — я не знаю, як це робиться
6) характерна особливість7) звичка, манера8) пишномовність; викрутаси9) амер. дрібничка, іграшка; забава10) амер., розм. дитина, дівчинка11) карт. взятка12) мор. зміна (за штурвалом тощо)trick flying — ав. вищий (фігурний) пілотаж
trick wig — перука, на якій волосся може вставати дибом
dirty (dog's, nasty, shabby) trick — підлота, капость
2. v1) обманювати, обдурювати, ошукувати3) опоряджати, оздоблювати, прикрашати (звич. trick out, trick up, trick oft)* * *I [trik] n1) хитрість, обманI suspect some trick — тут щось не так /нечисто/; to play smb
a trick, to play a trick on smb — обдурити /надути/ кого-н., зіграти з ким-н. жарт
it's a trick to get rid of me — це прийом, щоб позбавитися від мене
you shall not serve that trick twice — другий раз цей номер не пройде, більше ви мене не обдурите
my memory is always playing me tricks — пам'ять грає зі мною погані жарти, пам'ять постійно мене підводить; обман, оптична ілюзія
a trick of vision /of the eyesight/ — обман зору
2) жарт, витівкаyouve been up to your tricks again! — знову ти напустував!; = знову ти взявся за своє!
he's always playing mad tricks — у нього завжди якісь божевільні витівки; дурний вчинок, дурість
3) фокус, трюкthe trick didn't come off — фокус не вийшов; ефект
4) вміння, вправність; (професійн спритність: there's a trick to making a good pie щоб випекти хороший пиріг, потрібне уміння)to learn /to get/ the trick of it — навчитися робити що-н. як слід
I'll show you the trick of it — я покажу вам, як це робиться
it's easy if you know the trick — це неважко зробити, якщо знаєш як: patience is the trick in doing a job well щоб добре зробити роботу, потрібно набратися терпіння
the trick is to make it look natural — мистецтво полягає в тому, щоб все виглядало природньо
5) спосіб, прийомthe trick of depicting perspective on a flat surface — прийоми зображення перспективи на плоскій поверхні; pl спритні прийоми; прийоми
tricks of the trade — специфічні ( часто ганебні) прийоми в якій-н. справі /в якій-н. професії/; таємниці ремесла
"come-along" tricks — прийоми конвоювання ( самбо)
queer little tricks of gesture and pronunciation — щось незвичне /дивне/ в жестикуляції, вимові
the trick of the voice — особливе звучання голосу; звичка, манера ( часто поган)
he has a trick of repeating himself — у нього звичка /він любить/ повторюватися; химерні, пихаті обороти ( мови); викрутаси
7) pl; aмep. дрібниці; дрібнички, іграшкиthe tricks and bits that give a room personality — ті дрібнички, дрібниці, які додають кімнаті індивідуальність; дрібнички, барахло, манатки; шмотки
8) aмep. дитина, дівчинка (часто little trick, pretty trick)9) кapт. хабарto take /to win/ a trick — брати хабар
10) зміна (у штурвал; to take /to have, to stand/ one's trick стояти на вахті; he was coming to the end of his trick його зміна добігала кінця)11) cл. ремесло повії; клієнт повії••the whole bag of tricks — усілякі хитрування; все без залишку
dirty /shabby, nasty, dog's/ trick — підлість, капость
to play a dirty /a nasty/ trick (up)on smb — зробити кому-н. підлість; = підкласти кому-н свиню
to do /to turn/ the trick — досягти мети, добитися свого
that will do the trick — от так це вийде /піде/; not to miss a trick нічого не упускати, все помічати
II [trik] ahow's tricks — є aмep. як справиє, що новенькогоє
trick cyclist — мотоцикліст-акробат, акробат на мотоциклі; навчений трюкам
a trick dog — собака, що вміє виконувати трюки; дресирований собака; використовуваний для показу фокусів або виконання трюків
2) слабкий ( про суглоб)III [trik] v1) одурювати, надуватиhe found that he had been tricked — він зрозумів, що його обдурили
to trick smb out of his money — виманити у кого-н. гроші
2) підводити; порушувати (плани, розрахунки)3) упорядковувати; прикрашати, наряджати ( trick out)horses with manes and tails tricked — коні з гривами, що розчесали, хвостами
speculation tricked out to look like scholarship — ( порожні) спекуляції у вигляді вченості /замасковані під ученість
-
24 touch
I n1) дотик; торканняat a touch — при ( першому) дотику
a
- of /with/ a stick — дотик паличкоюmomentary touch (of the shoulders to the mat) — короткочасне зіткнення лопаток з килимом ( спортивна боротьб)
2) дотикsoft [rough, hard, slimy]to the touch — м'який [шорсткий, твердий, слизький]на дотик
he has a delicate sense of touch — у нього дуже чутлива шкіра, у нього дуже розвинений дотик; чутливість; чуйність, такт
she has a wonderful touch with children — вона дивно тактовна з дітьми; тактильне почуття
3) зіткнення, спілкування; зв'язок, контактin touch with smb — у контакті з ким-н.
I'll be in touch — я далеко не виїду, я дам про себе знати
to get in /into/ touch with smb — зв'язатися з ким-н.
to keep in touch with smb — підтримувати зв'язок /контакт/ з ким-н.
to put smb in touch with smb — познайомити /зв'язати/ кого-н. з ким-н.
to be out of touch /to lose touch/ with smb — втратити зв'язок /не спілкуватися/ з ким-н.
to lose. touch with the older generation — втрачати контакти із старшим поколінням
have you lost touch with your friends back home — є ви втратили зв'язок з друзями на батьківщиніє; знання, розуміння, контроль
to be in touch with the situation — бути в курсі справ; знати, як йдуть справи
to keep smb in touch with smth — тримати кого-н. в курсі справ
to be out of touch with smth — бути не в курсі справ; припинити стежити за чим-н.
to be out of touch with modern methods — не знати сучасних методів, не володіти /не вміти користуватися/ сучасними методами
4) штрих; риска; детальvivid [poetic] touches in the story — живі [поетичні]деталі в розповіді
to put /to give/ the finishing /the final/ touches to smth, to add the fmal touch to smth — додавати останні штрихи до чого-н., обробляти що-н.; закінчувати /завершувати/ що-н.; характерна межа
a man with a touch of good breeding — добре вихована людина, людина з прекрасними манерами; ( художня) манера, стиль; прийом; вправність
a tennis player who has lost his touch — тенісист, що втратив свій стиль
this room needs a woman's touch — цій кімнаті не вистачає жіночої руки; у цій кімнаті не відчувається присутність жінки; особливий фасон або манера
the latest touch — останній крик моди; мyз. туше; ефект туше або удару
5) чуточка; домішка; відтінок, налітa touch of perfume — слабкий запах /аромат/ духів
a touch of irony [of bitterness, of mockery] — відтінок іронії [гіркота, насмішки]
an acid touch in smb 's voice — кисла нотка в голосі
there was a touch of frost in the air — відчувався легкий морозець, злегка морозило
ask me no more, for at a touch I yield — не просіть мене більше, ще слово -, я поступлюся; легкий напад ( хвороби); невеликий удар
a touch of rheumatism [of gout] — слабкий /невеликий/ напад ревматизму [подагра]
touch of fever — невеликий жар, температурка
6) сумаthe dinner was a guinea touch — обід обійшовся в гінею; cл. гроші, отримані у позику або ті, що випросили; гроші, отримані шахрайським шляхом
to make a touch, to put the touch (on smb) — позичити гроші (у кого-н.); виканючити /вициганити/ гроші (у кого-н.); cл. шахрайство, обман, обдурювання
its a touch — мене надули, мене обдурили
7) якісна проба (золото, срібло); влучна, клеймо, проба (на золоті, сріблі, ін. металах); проба на ступінь густини сиропу ( у цукроварінні); icт. пробний камінь8) мeд. обмацування; пальпація10) cпopт. площа, лежача за бічними лініями футбольного поляto kick the ball into touch — вибити м'яч за бічну лінію; бічна лінія
easy /soft/ touch — людина, що легко позичає гроші у борг
he's an easy /soft/ touch — у нього легко зайняти гроші: його легко надути; слабке місце, слабка ланка
he thinks you're a soft touch in the family — він думає, що ти в наший сім'ї - слабке місце
common touch, touch of elbows — відчуття ліктя
a near touch — небезпечне /ризиковане/ положення; небезпека, яку ледве вдалося уникнути
rum touch — дивна /ексцентрична/ людина; дивна справа
II advin /within/ touch — близько, під рукою; доступно, досяжно
небагато, трішкиIII vto aim a touch too low — прицілитися трохи нижче, ніж потрібно
1) торкатися, чіпатиto touch the ball — cпopт. зачепити м'яч, торкнутися м'яча
to touch a thing with the hand [with a stick] — чіпати річ рукою [палицею]
to touch the horse with the spur, to touch one's spurs to the horse — злегка пришпорити коня
to touch a person on the arm [on the shoulder] — привернути чиюсь увага, торкнувшись руки [плеча]
he touched his lute /the strings of his lute/ delicately — він ніжно торкнувся струн лютні; торкатися, стикатися
our palms touched — наші долоні торкнулися одна одну; бути якимсь на дотик
2) (зазапер. або пит.) чіпати (пальцями, руками) visitors are requested not to touch the exhibits відвідувачів просять не чіпати руками експонатиnothing must be touched until the police have come — не можна нічого чіпати до приходу поліції; торкатися (до їжі, вин; їсти, пити)
he never touches a drop — він не п'є ні краплі; чіпати, ударити
he swears he never touched the child — він присягається, що ніколи не чіпав дитини; займатися (чим-н.), робити (що-н.); брати в руки; торкатися
he had never touched a card before then — до цього він взагалі не брав в руки карт; торкатися, мати статеві відношення
I doubt if he had ever touched a woman before his marriage — сумніваюся, що він мав справу з жінками до одруження
3) стикатися, примикати, граничити4) досягати; діставатиto touch bottom — торкнутися дна [див. є]; досягати, доходити до, дорівнювати
the thermometer touched 30° yesterday — вчора термометр піднявся до 30°; he touches 6 feet він шість футів зросту
5) дорівнювати, йти в порівняння зthere is nothing to touch sea air for bracing you up — немає нічого кориснішого за морське повітря для зміцнення здоров'я
6) мати відношення (до чого-н.); the question touches you nearly питання близько стосується васthe new law doesn't touch the case at all — новий закон ніяк не розповсюджується на цей випадок; цей випадок абсолютно не підходить під новий закон
7) впливати, робити впливhis war experiences seem not to have touched him at all — військові переживання не залишили ніякого сліду в його душі
alert to everything that touched his personal honour — чутливий до всього, що зачіпало його честь
Ex:this horse is slightly touched in the wind — у цього коня дихання трохи не в порядку /не все гаразд з диханням/; діяти на психікуhe is slightly touched — він трохи не в собі, у нього не всі вдомаthe fright has touched his wits — він збожеволів від переляку; легко ранити, зачепитиthis metal is so hard that a file cannot touch it — метал настільки твердий, що напилок не його бере
8)
p. p.
завдавати шкоди, збиток; злегка псувати9) чіпати, хвилюватиhis repentance touched me to the heart — його розкаяння зворушило мене до глибини душі; зачіпати за живе; сердити, дратувати
his vanity was touched no less than his sense of duty — його пихатість була зачеплена не менше, ніж його почуття боргу
to touch smb to the quick, to touch smb home, to touch smb on a raw /on a sore, on a tender/ place, to touch smb on the raw — зачепити кого-н. за живе, зачепити чиєсь хворе місце; уразити кого-н. до глибини душі
10) p. p. злегка офарблювати; додавати відтінокclouds touched with pink — рожеві хмари; підмішувати, домішувати
admiration touched with envy — захоплення, до якого домішується заздрість, захоплення з відтінком заздрості
11) ставити пробу, клеймо, мітку ( на металі)12) згадувати, натякати13) мeд. обмацувати, пальпувати14) мaт. торкатися, бути дотичною15) cпopт. завдавати удару ( фехтування)16) icт. намагнічувати ( дотик до магніт ІІ А)17) зачіпати (тему, питання)18) наносити (лінії, штрихи); змінювати, підправляти, перефарбовувати (штрихами, мазаннями)19) давати сигнал (дзвінком, сурмою)20) отримувати (платню, стипендію)21) бути наступним за чим-н. ( про масті карт)22) мop. плисти круто до вітру ( про парусники)23) to touch at a port заходити в порт (про судн; what ports did your boat touch at on your trip є у які порти заходив ваш пароплав під час подорожіє)24) to touch smb for smth випрошувати, канючити, займати, виманювати що-н. у кого-н.; he touched John for a dollar він примусив Джона розщедритися на долар; he touched me for a large sum of money він зайняв /виканючив/ у мене велику суму грошей; aмep. красти, красти, виймати з кишені що-н. у кого-н.; to touch smb for his watch вийняти у кого-н. ( з кишені)25) to touch (up) on smth these questions я вже говорив про це; впливати, робити вплив на щосьthe revolution touched on almost all aspects of human activity — революція торкнулася майже всіх аспектів людської діяльності; мати відношення до чого-н.; підходити близько, граничити з чим-н.
his actions touch on treason — його дії граничать із зрадою, його дії - майже зрада; доходити до, досягати ( про температуру)
26) to touch one's hat to smb торкнутися капелюха, підняти капелюх на знак вітання27) to touch smth to smth підносити що-н. до чого-н.to touch and go — торкнутися дна; = виграти один шанс з тисячі; ледве вдатися
to touch bottom — дійти до гранично низького рівня ( про ціни); опуститися
our hopes touched bottom — надія в нас ледве жевріла; дістатися до суті справи; aв.; жapг. розбитися; [див. I 4]
to touch the spot — попасти в ціль, відповідати своєму призначенню
a glass of iced beer touches the spot on a hot day — стакан холодного пива - незамінна річ в спекотний день; зрозуміти суть справи; знайти корінь зла
to touch wood — намагатися вмилостивити долю, стукати по дереву, щоб не накликати біду
touch woodl — не наврочте!; постукайте по дереву!
I would not touch him with a barge-pole /with a pair of tongs, амер. with a ten foot pole/ — він мені осоружний /огидливий/
to touch the wind — мop. заполіскувати ( про вітрил)
-
25 Наверную
и Наверняка нрч. напевне[о], (реже) на певність, набезпечно, притьмом. [Тепер губернатор напевне вижене з служби (Коцюб.). Кажуть то так, а на певність не знаю (М. Вовч.). Неначе от-от йому вирветься щось із рук, що він уже вважав набезпечно своїм (Франко). А тут я притьмом знаю, що не він тут був (Гуманщ.)]. Я прийду -ка - я напевне[о] прийду. Обыграть кого -ка - на певність (набезпечно) кого обіграти. -
26 заставлять
заставить силувати, присилувати, усиловувати, усилувати, примушувати, примусити, змушувати, змусити, неволити, приневолювати, приневолити, заставляти, заставити кого, (провинц.) присутяжувати, присутяжити; см. Принуждать. [Шкода мене вмовляти, а силувати - тож не знаю, хто мене присилує (М. Вовч.). Її всилували за його йти заміж. Мільйони людей можу вбить, загубить, та чи змушу кого мене вірно любить (Франко). Заставила мене мати тонку пряжу прясти (Лавр.). Подали до суду, може в суді присутяжать його заплатити (Звиног.)]. -вить замолчать - примусити кого змовкнути; зацитькати кого. -вить о себе говорить - примусити говорити за себе, (образно: входить в славу) в мову входити. [Антосьо все в мову входив і між товариством, і в городі (Свидн.)]. - лять чрезмерно работать - примушувати працювати над міру, морити роботою, (образно) нажилювати кого. [Було лучче за старих панів… а молоді як стали нажилювать (Основа)]. -вить кого сильно почувствовать - добре дати комусь відчути щось, дошкулити кого и кому; датися кому в знаки, в тямку. [Мучте їх так, щоб дошкулити, щоб почули, що вмирають (Куліш)]. Не -вит долго просить себя - не дасть себе довго просити (Круш.).* * *I несов.; сов. - заст`авить( занимать пространство) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти; застановля́ти, застанови́ти, -новлю́, -но́вишII несов.; сов. - заст`авить( принуждать) приму́шувати, приму́сити, -му́шу, -му́сиш, зму́шувати, зму́сити; си́лувати, -лую, -луєш, приси́лувати, принево́лювати, -люю, -люєш, принево́лити -
27 помещать
поместить містити (міщу, містиш) (реже поміщати), помістити що, приміщувати и приміщати, примістити, уміщати, умістити, з(а)міщати, з(а)містити, примощувати, примостити, умощувати, умостити, притулювати и притуляти, притулити кого, що куди, (о мн.) попи[пов]міщувати, попри[пов]мощувати, попритулювати кого, що. [Де він те все містив - хто його знає (Осн.). У нас так тісно, що не знаю, де вас і примістити. Ной примостив у маленькому ковчегові всіх звірів на світі (Крим.)]; (в книге, журнале, письме и т. д.) містити, вміщувати, вмістити. [Тут (у книзі) я містив дуже невеличку частину того, що говорено (Грінч.)]. -стить статью, исследование в журнале - вмістити статтю, розвідку в журналі. -щать, -стить кого на квартире - ставити, поставити на кватиру, на станцію (Свидн.) кого в кого. В нашем доме -ли много безработных - у нашому будинкові примістили багато безробітних. -тить деньги в банк - покласти гроші до банку. -тить в школу - (від)дати, записати кого до школи. -тить на службу - примістити (замістити) кого на службу. Помещённый - поміщений, приміщений, у[з]міщений. [Відомості, вміщені (подані) в газеті, неправдиві]. В журнале -ны его последние произведения - в журналі вміщено його останні твори. Помещаемый (в книге, журнале) - вміщуваний, подаваний (у книзі, у журналі). [Нижче подавані вірші…].* * *несов.; сов. - помест`ить1) (предоставлять место чему-л.) приміща́ти, примісти́ти, поміща́ти, помісти́ти; ( размещать) розташо́вувати, розташува́ти, розміща́ти и розмі́щувати, розмісти́ти; притуля́ти и приту́лювати, притули́ти; ( ставить) ста́вити и станови́ти и ста́вляти, поста́вити; ( класть) кла́сти, покла́сти2) ( публиковать) уміща́ти и умі́щувати, умісти́ти3) ( определять) віддава́ти, відда́ти и повіддава́ти; ( устраивать) улашто́вувати, улаштува́ти -
28 применять
применить1) что к чему (прикладывать) - прикладати, прикласти, приложити що до чого. [Виводів з свого читання до власного життя не прикладала (Грінч.). Що де почує, то все до себе й прикладе. Вертається старий спосіб - прикладати до літературних з'явищ принцип виключно естетичної оцінки (Єфр.)]. -нить закон, статью закона - прикласти, застосувати закон, статтю закона до кого, до чого;2) (употреблять) уживати, ужити, заживати, зажити чого до чого. [Уживати нових методів. Хитрощів зажити треба (Грінч.)]. Придётся -нить иные способы - доведеться ужити инших заходів;3) (приспособлять) при[за]стосовувати, при[за]стосувати кого, що до чого;4) что к чему (сравнивать) - прирівнювати, прирівняти, примінювати, примінити кого, що до кого, до чого. [Прирівняв свою халупу та до палацу. Така гарна дівчина, що вже не знаю, до чого й примінити]. Применённый - прикладений, приложений; ужитий; при[за]стосований до чого; прирівняний, примінений до кого, до чого. [Ідеї Шевченкові, прикладені до практики (Грінч.). Ужиті способи].* * *несов.; сов. - примен`ить1) (что) застосо́вувати, застосува́ти (що); (принципы, правила) приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти; ( употреблять) вжива́ти, вжи́ти (чого)2) ( приспосабливать) пристосо́вувати, пристосува́ти и попристосо́вувати3) ( к кому - сравнивать) порі́внювати, порівня́ти ( з ким и до кого), прирі́внювати, прирівня́ти (до кого) -
29 what
1. adj1) який, якого типу (у прямих запитаннях)2) який (у вигуках)3) скільки; котрий2. advнавіщо; чому; якою міроюbut alas, what can I help you? — але, на жаль, чим я можу допомогти вам?
3. pron1) щоwhat do you mean? — що ви маєте на увазі?, що ви хочете сказати?
what is her name? — як її звуть?, як її прізвище?
2) хтоwhat is he? — хто він такий (за фахом)?, чим він займається?
3) скільки4) емоційне підсиленняwhat next? — ну, а далі що?
have you supposed me dead or what? — ви що, думали, що я помер, чи як?
4. conj1) що; те, щоhe does not know what he wants — він (сам) не знає, чого він хоче
2) хтоI know what he shall be — я знаю, ким йому бути
3) скількиI'll ask him what he paid — я запитаю його, скільки він заплатив
4) той, який; той самий; всілякий; якийthe copy-book what I lent you — зошит, який я тобі позичив
he told me what was what — він розтлумачив мені, що до чого
what in the world do you mean? — даруйте (чорт забери), що ви хочете цим сказати?
what the hell! — от чорт!, що за чортовиння!
what's new? — амер., розм. як справи? (привітання)
she has what it takes — у неї є все, що потрібно
what not — і так далі, і тому подібне
well, what about it? — ну, так що?
* * *I a1) в прямих питаннях; якийє; якого родуєwhat papers do you read — є які газети ви читаєтеє; скількиє
he told me what book he needs — він сказав мені, яка йому потрібна книга; скільки
I know what money he paid — я знаю, скільки він заплатив
3) в окличних реченнях; який; що за ( з неозначеним артиклем)what a pity! — яка жалість!, як жаль!
what an idea! — ну е ідея!, що за ідея!
what hope of refuge, or retreat, or aid — є яка надія на пристанище, де допомога, куди сховатисяє
4) predic в прямих питаннях; якийєwhat would your assertion be against mine — є яким буде ваше заперечення на моє висловлюванняє в непрямих питаннях та підрядних реченнях; який
I see you what you are, you are too proud — я бачу, який ти - ти занадто гордий
5) емоц.- підсил. наскількиII awhat was his surprise at finding — наскільки ж він був здивований, коли знайшов те, що шукав
1) в прямих питаннях; щоє; якийєwhat is his name — є як його зватиє; як його прізвищеє
what is the French for "dog" — є як по-французьки "собака"є; хтоє
what is he — є хто він ( по професії)є; чим він займаєтьсяє
what do you take me for — є за кого ви мене маєтеє; скількиє
what do 7 and 8 make — є скільки буде 7 плюс 8є; емоц.- підсил.
what next — є ну, що даліє
what the better are they for that — є, що вони від цього вигралиє
2) (еліпт. див. what did you say або what is it) щоє, гає; викор. Замість недочутого або незрозумілого слова або фрази; щоє; your ticket will be in the booking office. - My whatє твій квиток буде в касі. - Що буде ( в касі)є; викор. Як вставне слово (в кінці питального речення); гає, чи не такє; такєa clever play, what — є розумна п'єса, чи не такє
have you supposed me dead or what — є ви що, думали я вмер чи щоє Б conj в підрядних реченнях та непрямих питаннях що; те, що
he does not know what she wants — він не знає, чого вона хоче
he is sorry about what has happened — він шкодує пор те, що сталося
see what courage can do! — бачиш, що може зробити хоробрість!
what he says is true — те, що він каже, - правда; хто
I know what she shall be — я знаю, ким їй стати; скільки; I'll ask him what he paid я спитаю у нього, скільки він заплатив
4) той, якийgive me what books you have — дайте мені ( всі) ті книги, які у вас є
it is not a good play though better than what I saw yesterday — п'єса слабка, хоча краще тої, яку я бачив вчора
6) прост.the pan what I lent you — каструля, яку я тобі позичила Г в сполученнях
what /how/ about… — є ну як… є, які ваші наміриє; що нового… є; що скажете… є, яка ваша думка… є
and what about our guests — є що ми будемо робити з нашими гостямиє; що ви скажете про наших гостейє
what if… — є що якщо… є; ну що з того, якщо…
well, what about it є, what of it є, what of that — є ну щоє, ну що даліє; ну що ви скажете ( на це)є; що з тогоє
what is more — більше того; до того ж
she knows what 's what when it comes to fashion — вона знає, що до чого /прекрасно розбирається/ в питаннях моди
he told me what was what — він мене увів в курс справ; I'll show you what is what! Я тобі покажу!; what's it all about є в чому справає
what in the world /on earth/ do you mean — є що ж ви хочете сказатиє
what 's new — є cл.; cл. як справиє ( привітання)
what's with you — є що з вамиє; як йдуть ( ваші) справиє; ну, а як виє
come what will /may/... — будь що буде
to give smb what for — cл. дати наганяй; показати кому-н. Де раки зимують
what it takes — якості, необхідні для успіху, засоби досягнення мети
III [wot]she has what it takes — у неї є все, що треба
int (виражає подив, розчарування, гнів, передує питанню); щоє!, ну,...!; what the hell! чорт!; what the deuce /the devil/є! якого чорта! -
30 надувать
надуть1) надимати и (редко) надувати, надути, (о мног.) понадимати, (редко) понадувати; (вздувать, пучить) обдимати, обдути, надимати, дути, надути, (от жидкости, влаги, сов.) набубнити, (о мног.) пообдимати, понадимати кого, що. [Аеростат надимають (редко надувають) газом (Київ). Великий Зевс, надми його вітрило власним духом! (Куліш). Живіт йому обдуло (Червоногр.). Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Так нахлестався (сироватки), що аж набубнило його (Рудч.)]. -дуть бока кому - полатати боки (спину) кому, відлупцювати (відлатати) кого. -вать, -дуть губы - надимати, надути губи, копилити, закопилювати, закопилити губу и губи, скопилити губу, набундючити губу, (насм.) відквашувати, відквасити губи, (о мног.) понадимати, позакопилювати, повідквашувати губи. [Гнівалася, надимала губки, випинаючи їх наперед (Грінч.). Не копильте, дітки, губок! Їжте, воно смачне! (Сим.). «Не знаю»,- сказала дочка, закопиливши спідню губу (Н.-Лев.)] Федул, что губы -дул? - шкода на Данила: зробив з губи копила; Івасю, чого ти губи розквасив? (Гуманщ.); чи тебе набили, що ти губи закопилив? (Гуманщ.). -вать уши кому - надимати (натуркувати) (повні) вуха кому. -вать шнур, верёвку (у плотн., каменщ.) - натягати и натягувати, напинати (туго, цупко), нацурковувати шнур(а) (шнурку), мотузку (шворку). Мне -дуло спину - мені провіяло (продуло) спину, мені надуло в спину;2) (навевать) надувати, надути, навівати и навіювати, навіяти, намітати, намести, наносити, нанести, (редко: о сильном ветре, сов.) нашугати, (во мног. местах) понадувати, понавівати и понавіювати, понамітати, понаносити чого. [Вітром аж у сіни снігу навіяло (намело, нанесло) (Київщ.). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.)];3) (обманывать) піддурювати, піддурити, обдурювати, обдурити, дурити, одурити, підманювати, підманити, обшахровувати, обшахрувати, (зап.) ошукувати, ошукати, (диал.) огулити, (описат.) підголити кого, штукою підійти (зайти) кого, лудою лудити, (о мног.) попід[пооб]дурювати, попідманювати, поошукувати, пообшахровувати кого; срв. Обманывать. [Він один нас усіх попіддурював (Харківщ.). Обдурювати якось ніяково (Н.-Лев.). Я не маю причини підманювати вас (Крим.). Кого вони не обшахрували! (Звин.). Аж пан собі задумує хлопа ошукати (Рудан.). Москаль козака як-раз огулить, а москаля і чорт не одурить (Номис)]. Надутый -1) надутий, понадиманий; обдутий, пообдиманий; закопилений, позакопилюваний; натягнутий и натягнений, напнутий (туго, цупко), нацуркований;2) надутий, навіяний, наметений, нанесений, понадуваний, понавіюваний, понамітаний, понаношений;3) прлг. - см. отдельно.* * *несов.; сов. - над`уть1) надува́ти и надима́ти, наду́ти, -дму́, -дме́ш и -дую, -дуєш и мног. понадува́ти и понадима́ти, несов. ду́ти; ( паруса) напинати, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапи́нати\надуватьть в у́ши кому́ (говори́ть, спле́тничать) — натуркува́ти, нату́ркати и нату́рчати ву́ха (у ву́ха, по́вні ву́ха) кому́
\надуватьть гу́бы — надува́ти и надима́ти, наду́ти гу́би (губу́), закопи́лювати, закопи́лити (копи́лити, скопи́лити, сов. набундю́чити) губу́ (гу́би)
\надуватьть щёки — надува́ти и надима́ти, наду́ти що́ки
2) ( обманывать) обду́рювати, -рюю, -рюєш и дури́ти, -рю, -риш, обдури́ти и мног. пообду́рювати; підду́рювати, піддури́ти и мног. попідду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти, сов. убра́ти (уберу́, убере́ш) в шо́ри; (несов.: мошенничать) шахрува́ти, шахраюва́ти, -раюю, -раюєш -
31 нести
1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].* * *1) нести́; ( мчать) мча́тивы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову
конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю
куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?
2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́тииз-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)
\нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)
3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти\нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність
4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)\нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)
\нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати
\нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру
5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати\нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити
6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить7) ( класть яйца - о птицах) нести́ -
32 ничто
мест. ніщо, (диал.) нічого; (ровно, решительно -то) аніщо. [Ніщо не ділило темної ночи від ясного дня (Л. Укр.). Ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх (степи) і вздовж і вшир (Мирний). Йому нічого не вадить (Звин.)]. Это -то в сравнении с чем - це ніщо проти чого (порівнюючи, в порівнянні з чим). Этому -то не мешает - цьому ніщо не заважає (не перешкоджає, не стоїть на перешкоді или на заваді, не перебиває). Ему -то не удаётся - йому не щастить (не таланить) ні в чому, йому ніщо не йде в лад (до пуття). Обращать, обратить что, кого в -то - обертати, обернути що, кого в ніщо (в нівець), повертати (пускати, перевертати), повернути (пустити, перевернути) що в нівець, повертати, повернути кого в ніщо, зводити, звести що на нівець (на ніщо, ні на що), переводити, перевести що на нівець; (уничтожать) нищити, знищити що. [Обернувши в нівець могуще королівство (Куліш). Та сила, що чоловіка стоптала, у нівець обернула (Грінч.). Пан та німець усе повернуть у нівець (Приказка). Старшина хоче писаря у нівець повернути (Харківщ.). Час мене в ніщо поверне (Самійл.). Вона стільки клопоталася, стільки платила, а тепер усе-б то те пустити в нівець? (Кониськ.). Всі великі страхи переверне в нівець (Куліш). Життя звело стільки законів на нівець (Н. Громада). Ту «поправку», що міг я йому дати моїми ліками, на нівець переводила тяжка праця (Н.-Лев.)]. За -то (продавать и т. п.) - за ніщо (ні за віщо, за бесценок: за-півдарма, за так-грошей, за так-гроші). [Старі гроші підуть ні за віщо (Лебединщ.). Пороздавала поросята за так-гроші (Борз.)]. Ничего - нічого. [«Що хто тобі зробив?» - «Ніхто нічого» (Л. Укр.). Секретар нічого не відав про сю справу (Кониськ.). Спервовіку не було нічого (П. Тичина)]. Абсолютно, положительно, решительно, ровно, совершенно -го, -го то - нічогісінько, (экспрессивнее) анічогісінько, (зап., полон.) ніц нічого; (ни-ни) аніже. [Нічогісінько не бачу! (Н.-Лев.) «Що-ж у нас сталося?» - «Нічого… анічогісінько!» (Грінч.). Це не має анічогісінько спільного з тим розумінням, якого… (А. Любч.). Ніц нічого не знаю! (Брацл.). Не чую аніже! (Куліш)]. Всё или -го - все або нічого. -го не видно, неслышно - нічого не видн[к]о (не знати), не чути. Нет -го выше, лучше и т. п., как… - см. Нет 1. Нет -го легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… -го подобного - нічого подібного (схожого, підхожого, такого); см. Подобный. -го в мире (на свете) - нічого в світі. [Нічого в світі не було такого прекрасного, як ці дві армії (Кандід)]. Не иметь -го общего с кем, чем - не мати нічого спільного з ким, з чим. Из-за -го - (из-за пустяков) за дурницю, за нікчемницю, (из-за выеденного яйца) за масляні вишкварки, за онучу, (от нечего делать) зні[е]чев'я. [За онучу збили бучу (Приказка)]. Из этого -го не вышло - з цього нічого не вийшло. Выходить, выйти в люди из -го - вибиватися, вибитися в люди з нічого. -го не значит (пустяки) - дарма, пусте, дурниця. [Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже (Сл. Гр.)]. -го не поделаешь - нічого не вдієш; см. Поделать 2. -го не стоит - нічого не коштує; нічого не варт(ий); см. Стоить. Создать то из -го - створити що з нічого. Ничему - нічому. Ничем - нічим. [Нічим не виявив своїх почуттів (Велз)]. Я -чем не болен - я ні на що не хворий (не слабий, не слабую). Он чем не доволен - він нічим (ні з чого) не задоволений. Ни в чём, ни на чём, ни во что, ни на что и т. п. - ні в чому (чім) и (реже) в нічому, ні на чому (чім) и (реже) на нічому, ні в що, ні на що и т. п. [Це ні на що не схоже (Коцюб.)]. Ни во что не ставить кого - ні за що (за ніщо) мати кого, не поважати, не шанувати кого. Ни за что - (ни за какие блага) ні за що (в світі), ні за що, (ни в коем случае) зроду, зроду-(з)віку, (никак) ніяк. Ни за что, ни про что - см. Ни 1а. Остаться ни при чём, ни с чем - зостатися ні при чому (чім), зостатися ні з чим, (в дураках) опинитися в дурнях, пошитися в дурні, облизня піймати (з'їсти), (шутл.) вхопити шилом патоки.* * *1) мест. ніщо́, род. п. нічо́гоиз \ничто чего сде́лать (получи́ть) — з нічо́го зроби́ти (оде́ржати)
\ничто чего́ не бывало — см. ничуть
\ничто чего́ не поде́лаешь — (разг. не попишешь) см. поделать
2) в знач. сущ. ніщо́ (нескл., с.)преврати́ться (обрати́ться) в \ничто что — перетвори́тися (обернутися) в ніщо́
-
33 насматривать
насмотреть1) кого, что - наглядати, глядіти, нагля[е]діти и наглянути, назирати, назирити и назорити, визирати, визи[о]рити кого, що, набачати, набачити що, доглядатися, догля[е]дітися чого; срв. Высматривать 3. [Вона вже давно його нагляділа (Мирний). Нагледів я дівчину гарну, та не знаю чия (Харківщ.). Назирив він коненя на ярмарку (Рудч.). Визирала собі Настя славного парубка (Кониськ.)];2) за (над) кем, чем - глядіти, доглядати, догля[е]діти и доглянути кого, чого и за ким, за чим, пильнувати кого и за ким, чого, допильнувати кого, чого и що; срв. Надсматривать и Присматривать 2. [Кожен робить одну яку роботу, одного чогось глядить (Рада). Пильнуй курчата, щоб шуліка не вхопив (Богодух.)]. Насмотренный - нагля[е]джений, назирений, назорений, визи[о]рений, набачений.* * *несов.; сов. - насмотр`етьнагляда́ти, нагля́нути и нагля́діти, -джу, -диш; сов. наба́чити; диал. назира́ти, нази́рити -
34 место
1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.* * *1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́наде́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта
име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти
к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно
-
35 прокармливать
прокормить1) прохарчовувати, харчувати, прохарчувати, харчити, прохарчити прогодовувати, прогодувати; (довольствовать) контентувати, проконтентувати, згодовувати, згодувати кого. [Як вона їх за ті гроші прохарчовує, і сам не знаю (Звин.). На свої гроші і зодягну, і прохарчую себе й жінку (Неч.-Лев.). Зосталося двоє дітей, і тих нічим прогодувати (Грінч.). Всі безземельні або такі, що їх земля не могла згодувати (Коцюб.)]. -мить в течение зимы - перезимувати, визимувати, (о мног.) поперезимовувати, повизимовувати кого, що. [Навчи-ж мене літати за те, що я тебе перезимувала (Рудч.) Насилу визимувала свою худобу (Грінч.)]. -мить в течение лета - перелітувати, вилітувати кого, що. -мить до определенного времени - доконтентувати кого до якого часу. [До весни ще далеко, - чим він нас доконтентує до весни? (Драг.)];2) (истратить на прокорм) схарчовувати, схарчувати, схарчити, згодовувати, згодувати, вихарчовувати, вихарчити, витрачати, витратити на харч. [Овес тепер дорогий: більше коням згодуєш, ніж заробиш]. Прокормленный - прохарчований, прогодований, проконтентований; схарчований, згодований, витрачений на харч.* * *несов.; сов. - прокорм`ить1) прогодо́вувати, прогодува́ти и згодува́ти; ( предоставляя продовольствие) прохарчо́вувати, прохарчува́ти2) (кормя, расходовать) згодо́вувати, згодува́ти3) (несов.: кормить в течение определённого времени) годува́ти [ці́лий тиждень], прогодува́ти -
36 чёрт
1) миф. чорт, ді́дько, ку́ций, -ого, куца́к, -а; ( житель ада) пеке́льник; ( нечистый) лихи́й, -о́го, нечи́стий, -ого; диал. анти́пко, а́рідник; ( в болоте) анци́бол, анци́болот, анциболо́тникчёртом гляде́ть на кого́-что — чо́ртом диви́тися (позира́ти) на ко́го-що
\чёрт попу́тал — лихи́й попу́тав; чертя́м
(чёрту) то́шно — аж пе́кло сміє́ться
бы́ло бы боло́то, а че́рти найду́тся — посл. аби́ було́ боло́то, чорти́ знайду́ться
не так стра́шен \чёрт, как его́ малю́ют — погов. не таки́й чорт (вовк) страшни́й, як його́ малю́ють (як намальо́ваний); не ко́жне куса́ється, що з ву́сами
\чёрт но́гу сло́мит — см. сламывать
2) бран. чорт, ді́дько, біс, га́спид, мара́иди́ к чёрту — бран. іди́ (геть) під три чорти́
[для] како́го чёрта, за каки́м (за ко́им) чёртом, на кой \чёрт, на чёрта — на [яко́го] чо́рта (бі́са, ді́дька), яко́го чо́рта (бі́са, ді́дька), на кий чорт, на бі́сового ба́тька, яко́го недо́вірка, на яко́го си́на; диал. яко́ї нете́чі
к чёрту, к чертя́м, ко всем чертя́м — к чо́рту, к чорта́м, до чо́рта, до всіх чорті́в, к бі́су, до бі́са, до ді́дька; (прочь, вон, долой бран.) під три чорти́
к чёрту (к чертя́м) на рога́ (на кули́чки) — до чо́рта в зу́би, до чорті́в на ви́ступці
у чёрта на рога́х (на кули́чках) — у чо́рта в зуба́х (на боло́ті)
ни оди́н \чёрт (сам \чёрт) [не разберёт, не сде́лает] — нія́кий (жо́ден, сам) чорт [не розбере́, не зро́бить]
ни чёрта — нічогі́сінько; (всё равно, пускай) дарма́, да́рмо
чем \чёртт — не шу́тит чого́ на сві́ті не бува́є; ( возможно) бува́
\чёрт бы вас (тебя́) побра́л, \чёрт вас (тебя́) возьми́ — щоб вас (тебе́) чорт побра́в, чорт вас (тебе́) побери́
\чёрт возьми́ (дери́, побери́) — чорт його́ бери́, хай (неха́й) йому́ чорт (біс, ді́дько), хай (неха́й) його чорт ві́зьме
че́рти возьму́т кого́ — ( умрёт) [чорт]ухо́пить кого́
\чёрт — дёрнул (понёс, догада́л)
кого́ — і нада́ло [ж] кому́, [і] нада́ла [ж] кому́ нечи́ста [си́ла] (лиха́ годи́на)
\чёрт его́ зна́ет — ( я не знаю) чорт (ді́дько, біс) його́ [ба́тька] зна́є, моро́ка його́ зна́є
\чёрт зна́ет кто (что, како́й, где, куда́) — чорт зна́є хто (що, яки́й, де, куди), ка́зна-хто (ка́зна-що, ка́зна-який, казна-де, ка́зна-куди)
\чёрт (чёрта) ли в ком-чём — на чо́рта (на ді́дька, на бі́са) хто-що
[куда́, отку́да] \чёрт принёс — [куди́, зві́дки] чорт прині́с (підтаска́в)
\чёрт с тобо́й (с ним, с ни́ми) — чорт з тобо́ю (з ним, з ни́ми), хай (неха́й) тобі́ (йому́, їм) чорт (біс, моро́ка, мара́), хай (неха́й) тебе́ (його́, їх) чорт ві́зьме
чёрт-те что (где, куда́) — чо́ртзна-що (чо́ртзна-де, чо́ртзна-куди)
3) жлоб -
37 see
1. n церк.1) єпархія2) престол3) чин єпископа4) місце єпископа в церкві5) папствоthe Holy S., the S. of Rome — папський престол
2. v (past saw; p.p. seen)1) бачити, дивитисяsee, here he comes! — дивись, ось він іде!
3) уявляти собі4) розуміти, пізнавати; знати; збагнути; усвідомлюватиI see what you mean — я розумію, що ти маєш на увазі
I do not see how to do it — не знаю, як це зробити
see? — розм. зрозуміло?
5) оглядати6) обдумувати, розмірковуватиlet me see — дайте подумати; дозвольте, стривайте; покажіть
7) пережити, зазнати8) бачитися, зустрічатися; відвідувати9) з'ясовувати; довідуватисяI don't know but I'll see — я не знаю, але я з'ясую
10) обдивлятися; оглядати11) допускати, дозволяти12) мати досвід, бути поінформованим13) радитися, консультуватися14) приймати (відвідувачів)15) проводжати16) думати, турбуватися (про щось)17) стежити, доглядати, наглядати (за чимсь, щось)18) вважати, визнаватиsee about — подбати, простежити; доглянути (за чимсь)
see after — доглядати, ходити (за хворим тощо)
see off — проводжати (на поїзд тощо); випроводжати
see out — проводжати до виходу (до дверей); випроводжати; досидіти до кінця (вистави тощо)
see through — бути присутнім (десь) до кінця; доводити до кінця; допомагати, підтримувати (когось); розпізнавати; бачити наскрізь
see here! — амер. послухайте!
to see the light — народитися, з'явитися на світ; прозріти
to see the last of smth. (smb.) — покінчити з чимсь (з кимсь); здихатися чогось (когось)
I see Mr. N. — амер. надаю слово панові Н
see you in church! — амер., розм. бувайте!; до побачення!
* * *I [siː] n; церк.1) єпархія2) престол3) чин єпископа4) папствоII [siː] vthe Holy See, the S. of Rome — папський престол
1) бачити2) дивитися, бачити; довідуватися, дивитися3) уявляти собі4) знаходити, виявляти5) розуміти, усвідомлювати6) відчувати, зазнавати, переживати; стикатися, зустрічатися7) бачитися8) дізнаватися, довідуватися; з'ясовувати9) обмірковувати, обдумувати10) оглядати, оглянути ( see over)11) допускати, дозволяти12) кapт. приймати виклик13) оглядати ( визначні пам'ятки)14) звертатися ( за порадою); приймати, бути на прийомі ( у справі)15) cл. надавати ( слово)16) подбати, подумати про що-небудь; пильнувати, доглядати, стежити, простежити17) to see across smth переводити, проводжати ( через вулицю) -
38 who
1. pron interrog., rel. (непрямий відмінок whom)1) хто; той, що; який, котрийthe person who told me this — людина, яка мені це сказала
2) (замість whom) розм.Mr. who did you say? — як, ви сказали, його прізвище?
Who is Who — «Хто є хто» (назва біографічного довідника)
he knows who is who — він знає всіх; він знає становище кожного
who's who ballot — амер. виборчий бюлетень з короткими біографічними відомостями про кандидатів
who the devil told you that? — хто, чорт його бери, сказав вам це?
as who should say... — якщо можна так сказати...
2. conjdid he know who I was? — чи він знав, хто я?
ask him who found this book — запитайте його, хто знайшов цю книжку
* * *[huː]pron (whom) використ. з дiєcл. в од. та мн. А inter1) в прямих питаннях хтоєwho are ready to follow me — є хто готовий слідувати за мноює; емоц.- підсил. хто ( такий)
who is he to be so honoured — є хто він такий, що його так вшановуютьє; (cл. whom) who do you want є хто вам потрібенє, кого ви шукаєтеє
2) ритор. хто ( в сполученні з would)who stands if freedom fall — є хто вистоїть, якщо впаде свободає
who among you but would have done the same — є хто ( з вас) зробив би те саме /вчинив би так само/є
3) зам. недочутого або незрозумілого імені людини Mrwho did you say — є як, ви сказали, його прізвищеє Б в непрямих питаннях та підрядних реченнях хто
did he know who I was — є він знає, хто яє
ask him who found this — спитайте його, хто знайшов цеє емоц.- підсил. who do you think you are є що, по-вашому, ви собою уявляєтеє; що ви собі думаєтеє; (див. whom) I know who he is thinking of я знаю, про кого він думає В rel який, яка, які, хто ( йде безпосередньо за певним словом)
the man who was here is an artist — чоловік, який тут був, - художник
those who do not know it — ті, хто цього не знає
there's somebody who wants you on the telephone — вас хтось просить до телефону; він, вона; той, та
there witnesses were called, who declared... — були викликані три свідки, які /вони/ заявили...
he struck his opponent, who promptly returned the blow — він вдарив супротивника, той швидко відповів ударом; той хто, кожен хто (слово, яке визначається, мається на увазі)
deny it who may — нехай той, хто може, це заперечить
who eats must pay — той /кожен/, хто їсть, повинен платити
who the devil told you that — хто, в біса, сказав тобі цеє
-
39 what
I a1) в прямих питаннях; якийє; якого родуєwhat papers do you read — є які газети ви читаєтеє; скількиє
he told me what book he needs — він сказав мені, яка йому потрібна книга; скільки
I know what money he paid — я знаю, скільки він заплатив
3) в окличних реченнях; який; що за ( з неозначеним артиклем)what a pity! — яка жалість!, як жаль!
what an idea! — ну е ідея!, що за ідея!
what hope of refuge, or retreat, or aid — є яка надія на пристанище, де допомога, куди сховатисяє
4) predic в прямих питаннях; якийєwhat would your assertion be against mine — є яким буде ваше заперечення на моє висловлюванняє в непрямих питаннях та підрядних реченнях; який
I see you what you are, you are too proud — я бачу, який ти - ти занадто гордий
5) емоц.- підсил. наскількиII awhat was his surprise at finding — наскільки ж він був здивований, коли знайшов те, що шукав
1) в прямих питаннях; щоє; якийєwhat is his name — є як його зватиє; як його прізвищеє
what is the French for "dog" — є як по-французьки "собака"є; хтоє
what is he — є хто він ( по професії)є; чим він займаєтьсяє
what do you take me for — є за кого ви мене маєтеє; скількиє
what do 7 and 8 make — є скільки буде 7 плюс 8є; емоц.- підсил.
what next — є ну, що даліє
what the better are they for that — є, що вони від цього вигралиє
2) (еліпт. див. what did you say або what is it) щоє, гає; викор. Замість недочутого або незрозумілого слова або фрази; щоє; your ticket will be in the booking office. - My whatє твій квиток буде в касі. - Що буде ( в касі)є; викор. Як вставне слово (в кінці питального речення); гає, чи не такє; такєa clever play, what — є розумна п'єса, чи не такє
have you supposed me dead or what — є ви що, думали я вмер чи щоє Б conj в підрядних реченнях та непрямих питаннях що; те, що
he does not know what she wants — він не знає, чого вона хоче
he is sorry about what has happened — він шкодує пор те, що сталося
see what courage can do! — бачиш, що може зробити хоробрість!
what he says is true — те, що він каже, - правда; хто
I know what she shall be — я знаю, ким їй стати; скільки; I'll ask him what he paid я спитаю у нього, скільки він заплатив
4) той, якийgive me what books you have — дайте мені ( всі) ті книги, які у вас є
it is not a good play though better than what I saw yesterday — п'єса слабка, хоча краще тої, яку я бачив вчора
6) прост.the pan what I lent you — каструля, яку я тобі позичила Г в сполученнях
what /how/ about… — є ну як… є, які ваші наміриє; що нового… є; що скажете… є, яка ваша думка… є
and what about our guests — є що ми будемо робити з нашими гостямиє; що ви скажете про наших гостейє
what if… — є що якщо… є; ну що з того, якщо…
well, what about it є, what of it є, what of that — є ну щоє, ну що даліє; ну що ви скажете ( на це)є; що з тогоє
what is more — більше того; до того ж
she knows what 's what when it comes to fashion — вона знає, що до чого /прекрасно розбирається/ в питаннях моди
he told me what was what — він мене увів в курс справ; I'll show you what is what! Я тобі покажу!; what's it all about є в чому справає
what in the world /on earth/ do you mean — є що ж ви хочете сказатиє
what 's new — є cл.; cл. як справиє ( привітання)
what's with you — є що з вамиє; як йдуть ( ваші) справиє; ну, а як виє
come what will /may/... — будь що буде
to give smb what for — cл. дати наганяй; показати кому-н. Де раки зимують
what it takes — якості, необхідні для успіху, засоби досягнення мети
III [wot]she has what it takes — у неї є все, що треба
int (виражає подив, розчарування, гнів, передує питанню); щоє!, ну,...!; what the hell! чорт!; what the deuce /the devil/є! якого чорта! -
40 известно
відомо, звісно, (диал.) вісно. [Відомо нам з приватних джерел (Крим.). Здавна звісно, що він добрий чоловік (М. Грінч.). Чи вісно вам, що наш пан помер (Яворн.)]. Мне - но - мені відомо, я знаю, я відомий (диал. звісний, звістен). [Я відомий за ті гроші (Н.-Лев.). В цей час діла не буває в банку: я добре цьому відома (Н.-Лев.). Ти сама звісна, що, як його вигнано з гімназії, то я таки не дуже й жалував (Мова)]. Мне это не -но - мені це не відомо, я про це не звістен. Сколько мне -но - скільки мені відомо, скільки я знаю. Всякому это -но - кожному це відомо, кожному це річ відома, кожен це знає. Как и вам -но - як і вам відомо, як і ви звісні, під свідомом вашим. [Це-ж під свідомом вашим, як вони не хтять слухатись (Липовеч.)]. -но ли вам это? - чи відомо вам це? про це? чи знаєте ви про це? чи звісні ви про це? Это всем -но - це (про це) відомо всім; це (про це) всі знають; про це всі звісні. С достоверностью -но - напевне (запевне) відомо. Всякому -но - відомо кожному, кожен знає. Не -тно ли? - чи відомо? не знати? [Вранці Маланка - кого стріла - питала: не знати? будуть землю ділити? (Коцюб.)]. -но, что… - відомо, що…, відома річ, що… Не -но за что - не знати за що, не відомо за що.* * *1) предик. відо́мо; зві́сноодному́ Бо́гу (Алла́ху) \известно но — ( никто не знает) одному́ Бо́гові (Алла́хові, чо́ртові) відо́мо (зві́сно), оди́н (сам) Бог (Алла́х) зна́є (ві́дає)
2) (в знач. вводн. сл.: конечно) звича́йно, зві́сно, зві́сна (відо́ма, пе́вна) річ, зві́сне (відо́ме) ді́ло, ска́зано; ( понятно) зрозумі́ло
См. также в других словарях:
Что-то хочется чего-то, а кого - не знаю, а кого знаю, того нё хочется — о неясных желаниях с намёком на интамные отношенця … Живая речь. Словарь разговорных выражений
Чего-то хочется, а кого - не знаю — Желания человека неопределённы, но намёк на интимные отношения очевиден … Словарь народной фразеологии
Я знаю, что вы сделали прошлым летом — I know what you did last summer … Википедия
Я знаю, что вы сделали прошлым летом (персонажи трилогии) — Для этой статьи не заполнен шаблон карточка. Вы можете помочь проекту, добавив его. «Я знаю, что вы сделали прошлым летом» (англ. I Still Know What You Did Last Summer … Википедия
Я знаю — Я знаю, кто убил меня Я знаю, кто убил меня I know who killed me Жанр триллер … Википедия
Я знаю, кто меня убил (фильм) — Я знаю, кто убил меня I know who killed me Жанр триллер Режиссёр Крис Сивертсон Автор сценария Джефф Хэммонд … Википедия
Я знаю, кто убил меня — I know who killed me Жанр … Википедия
Я знаю, кто меня убил — Я знаю, кто убил меня I know who killed me Жанр триллер Режиссёр Крис Сивертсон Автор сценария Джефф Хэммонд … Википедия
Я знаю, кто убил меня (фильм) — Я знаю, кто убил меня I know who killed me Жанр триллер Режиссёр Крис Сивертсон Автор сценария Джефф Хэммонд … Википедия
упечь{ кого} — (иноск.) сбыть, засадить, сослать, отправить против воли Ср. Колпак вы, батюшка, колпак. Вот как сына упекут, а вас пошлют с женой гусей стеречь в Рязанскую губернию, так вы и узнаете, как я сам там (на скобке) был . Лесков. В Москве. 12. Ср. Я… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Распинать кого — (иноск.) казнить. Ср. Ну съ, что же вы меня не распинаете? Я понимаю васъ и знаю, что вы должны меня испинать... М. Горькій. Проходимецъ. 1 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)